Сенс радіти



Ніби  й  весна,  та  падає  лапатий  сніг,
Як  тоді,  в  грудні,  коли  до  тебе  біг,
Щоб  поряд  бути  і  чути  щирий  сміх.
Люблю  тебе  від  вух  і  аж  до  самих  ніг.

Ніби  й  весна,  проте  холодні  стіни.
Лежати  б  зараз  десь  за  межами  країни,
Де  сонце,  спокій,  смак  морської  піни,
Або  у  тебе  просто  на  колінах.

Ніби  й  весна,  та  в  серці  горить  літом,
Цвітуть  іще  якісь  жовтаві  квіти,
І  ми  йдемо  вперед  цим  білим  світом.
Люблю  тебе,  ти  сенс  мені  радіти.

22.03.20  ©  Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870435
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2020
автор: Моряк