Палає уже котрий рік
Війна на сході України
Смертями множаться хвилини
Напастям загубився лік.
Поводирі ж неначе клони
Одні і ті ж, лише попони
Оновлюють на пꞌятий рік
Ми ж терпимо та мовчимо.
Сопем в дві дірочки покірно
Та вірим брехунам безмірно
Та воду в ступі товчемо.
Бо в когось хата завжди скраю.
Хтось затишку перечекає
Захомутований в ярмо.
Зомбовані покірно ждуть.
В байдужості до Батьківщини,
Майбутнього дітей, родини.
Буть Україні чи не буть?!
А кривда буде панувати,
І ми при ній жебракувати.
Така вона ганебна суть!
Ні! Не позбу́демось біди
Допоки будемо чекати
Та лиш на Бога уповати
А керуватимуть жиди,
Бариги, злодії затяті
Лукаві брехуни прокля́ті
В жебрацтві будемо завжди.
Або ж чекає нас сава́н.*
Багач ділитися не буде.
Не мрійте й не надійтесь люди.
А новоспечений гетьман
Шановний пан Голоборотько
На шию нам тугу обротьку*
Та за налигач кацапстан
*Саван- Поховальне убрання
*обротька - Вуздечка без вудил для прив'язування коня
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870433
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2020
автор: євген уткін