Душа кричить…

Душа  кричить,
благає  порятунку,
Воліє  вибратись  з  гріха…

А  серце  плаче  і  мовчить  –
Солодким  трунком
Для  нього  став  ковток  життя.

Спаси  мене!
Тримай,  як  можеш!
У  рай  дорогу  покажи!

Життя  дається  лиш  одне,
Прожити  хочеш
Його  так,  як  бажаєш  ти…

Хочеш  збагнути,
Що  до  чого.
Від  ночі  відрізнити  день.

Стомившись  вже  давно  шукати
Себе  самого,
Мій  заблудився  корабель.

Наталія  Кухта-Жмовка  (04.02.2003  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870394
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2020
автор: Antaliya