Дихати ‒ це ще не означає жити
У світі цьому в миті цій.
І біль, і радість ‒ все можна пережити,
Забутись в теплоті твоїй.
Дихати, дихати, дихати
І тільки так, так, як ти цього хочеш.
Так! Потрібно йти та бігати ‒
Байдуже, на які грані наскочиш.
Дихати ‒ зовсім не означає жити.
І за минулим сумувати, нити та плакати не варт.
І на майбутнє не варто ворожити.
І там, де закінчується фініш ‒ починається лиш старт.
Можна існувати, а можна боротися й жити на повну.
Можна марнувати час роками,
Не помічати або ж хапати кожну можливість коштовну,
Листати історію віками.
Дихати ‒ іще не означає жити,
І відчувати м'якість відчуттів,
І любов ласкаву й ніжну зворушити,
І відкривати вири відкриттів.
13.09.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870324
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2020
автор: Оля Тимошенко