І ось ти спиш…



І  ось  ти  спиш,  і  я  навпроти.
Кімнатою  хитає  протяг.
Тут  забуваються  турботи.
Гуде  і  суне  старий  потяг  .

Тьмяніють  вікна,  гра  у  тіні,
Лиш  ліхтарі  й  будинки  білі.
Мазки  по  небу  темно-сині.
Коли  ми  вдвох,  тоді  ми  цілі.

Солодкі  сни  і  ти  на  дотик:
Уста,  волосся,  очі  й  носик.
Ти  моє  все,  ти  мій  наркотик.
Палає  серце  теплий  подих.

Плекаю  тишу,  прислухаюсь...
Напевне,  все  таки  зізнаюсь:
Одна  жадана  в  цьому  світі.
Ти  сонце,  ліс  й  весняні  квіти.

Вертаюсь  поглядом  напроти
І  ледве-ледве  ще  не  сплю.
Ритми  із  серця  й  вітру  ноти.
А  я  співаю,  що  люблю...

тебе.

17.03.20  ©  Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870321
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2020
автор: Моряк