Коронавірус ,ти жорстокий, брате !
Не забирай життя людські ,
Тож не тобі здається обирати
Чи жити нам чи ні ?…..
Прийшов неначе грім з ясного неба,
Розсіяв біль і пустоту…
Цього ми не чекали, такого нам не треба.
Тепер людина -звір що загнаний в пітьму.
Так, знаєм ми багато в чому винні
Ти дав нам зрозуміти ,але хватить!
І згортуватися не те що хочем- а повинні!
Так ,кожен з нас тепер відплатить
Всесвітня проблема в нежданну годину,
Завдання надто глобальне.
Зробити з людини –ЛЮДИНУ,
Видовище узагалі не карнавальне!
Ми переможем, до болю цього хочемо.
Повернемось на звичне собі місце.
Давай один одному допоможемо
Щоб не почути вже про вірус більше!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870162
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2020
автор: Wicenta