Дві посестри зі мною у путі:
Надія й мрія, виплекані Богом.
Вони – це подруги мої в моїм житті,
Що повнять душу світлом і любов’ю,
Це сутність і мого, й твого життя,
Як альфа і омега існування,
Без них нема в людини майбуття,
Як і життя без вірного кохання.
Надії й мрії – в кожного свої.
Життя без них приречене до страти,
Без них не бути щастю у сім’ї,
Ні сіяти без них, ані збирати!
30.03.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870160
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2020
автор: Ганна Верес