Роздягну я себе до снів
І не буде шляху назад.
Я ітиму між двох вогнів
Без щоденних людських розрад.
Роздягну я себе до мрій
І забуду про шлях з рутин,
Бо сьогодні в системі збій
Із старих почуттів й картин.
Бо сьогодні в системі ніч,
Без зірок мій маяк погас.
На планеті чужій я річ,
Слід душі вкрав підступний час.
З кожним кроком летять у глиб
Сум і страх від моїх бажань.
З кожним роком іду у глиб
Світу ніжності і страждань.
З кожним словом зникає тінь,
Йдуть емоції в небосхил.
Тканий відчаєм лине біль
Зобовязань із моїх сил.
Роздягну я себе до слів
Полечу до забутих мрій
І розсудить любов із снів
Цей останній шаховий бій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870042
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2020
автор: Галина Кудринська