Даль

Така  незвична  та  незнана  даль,
Яка  вже  є  то  тут,  то  там,
Легка  та  звивиста,  ніби  спіраль,
Дарує  глибину  світам.

Вона  непримітна,  тиха  й  неповторна
Так  грає  імпульсами  різних  кольорів,
Немов  алмаз,  рубін,  сяюча  й  коштовна,
Тремтить  на  віддалі  озер,  лісів,  морів.

Така  тонка  й  вразлива  даль,
Яка  зникає  в  тишині.
Її  так  мало  десь,  на  жаль,
Десь  там,  в  незримій  глушині.

Вона  помірна  і  в  той  же  час  контрастна
Ховається  між  просторових  хвиль,
Неначе  посмішка,  лагідна  й  прекрасна.
Її  чарівності  немає  миль.

Така  мінлива  та  протяжна  даль.
Десь  тут  її  немає  вже,  десь  там  вона  живе
І  пишеться  так  вдало,  мов  скрижаль,
Природою,  яка  майже  усе  переживе.

                                                                                                                                                                                                                                                                               08.08.2017

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870034
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2020
автор: Оля Тимошенко