Цвіте весна , а мороз у квітні ...
Ранній цвіт вишні оббиває.
І земля, жде сонечка... дні літні
Промінь тепла що цвіт зігріває.
О , виглянь, із- за хмари сонце!
І поцілуй, вишню у щічку
Приласкай, у своїх долонях
І зігрій , її в зоряну нічку.
О, дай , налюбуватись красою!
Як цвіте білосніжний цвіт в саду.
Хай шумить зеленою листвою
І наливає плід в тихім раю.
Прилетить соловейко у сад
Заспіває пісню про кохання.
Ясен Місяць засіє зорепад
Квіточку, обніме зірка рання.
О ,моя весно- веснянко ,будь -ласка!
Осяй ,зіркою над селом стежки.
Та, намалюй ,прекрасну мить щастя...
Нехай розмаєм зацвітуть сади.
Щоб усміхалось, матері дитя
Дозрівали, рясно лани пшениць.
Сіяла ,яре зерно... і раділа душа...
Від спраги , пила водицю з криниць.
Весняний дух надихає мрії
І первоцвітом квітне душа.
Для господаря, єдина надія
Що посіє, те i вродить земля.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
М .Чайківчанка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869975
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2020
автор: Чайківчанка