Я задивилася з вікна

Я  задивилася  з  вікна,  як  йде  до  нас  пані  Весна                                                        
Така  чарівна  і  велична,  порою  теплою  незвична.
Я  задивилася  з  вікна,  як  з  вітром  грається  вона
Вітер  плете  із  сонця  коси,  ширяє  краса  в  неба  просинь.
У  подолі  весни  -  первоцвіт,  березень    першим  їй  шле  привіт.
Ой  весно,  весно  -    надії  квітка,  не  поспішай  так  дуже  швидко!
В  тебе  старші  є  брати,  тепло  і  щедрість  їм  розділи...
Я  задивилася  з  вікна,  як  сніг  хотів  приспати  весну
Вона  озвалась  птахів  співом...  З  промінням  сонця  я  воскресну!
Теплом  повіяло  навкруг,  віконце  радісно  відкрилось...
І  я  тихенько  помолилась…
В  небес  просила  благодаті
На  мир  і  хліб  у  нашій  хаті…
                                                                                             В.  Ф.  -  22.03.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869972
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2020
автор: Веселенька Дачниця