[b]ТРИ ДИВА УСМІШКИ[/b]
Ми всі всміхаємося вічності у вічі
Завжди́ самотньо й неодмінно тричі.
В утробі людства крізь серцебиття...
І криком немовляти. Вди́хом у життя
Неусвідомленої яви в долеску́тій вінчі
З його марно́тами і сенсами. В цій січі
Миттєвостями вщент покраяне буття
Жбурне так блискавично майбуття
В минуле вже, в коли згоряють свічі…
Час швидкоплинно заковтне. І таємничі
Враз розчаклуються всіх істин відчуття
В скорботній посмішці у вічне. У злиття
З незна́ним Всім й Нічим у потойбіччі…
Три у́смішки… Три дивовижні стрічі…
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]30 березня 2020 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869947
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2020
автор: Гай-Нижник Павло