Я бачив закодованих багато


Друзям  по  пиятикі  присвячую.

Я  бачив  закодованих  п"яндик  багато,
Процент  малий  хто  кинув  пить,
Забуть  кайфовий  світ  так  тяжко  брате,
Більшість  спилось,хто  під  хрестом  лежить.

Бувало  зранку  гранчак  на  стіл,
І  де  та  тільки  бралася  горілка,
Тепло  у  тіло,градус,хміль
Бувало  солодко  та  іноді  і  гірко.

Скільки  пригод,бували  і  дурні,
Горілка  на  хороше  не  наверне,
Які  веселі  незабутні  дні,
Немає  того,  воно  вже  мертве.

Сварилась  жінка,плакали  батьки,
Та  змій  тримав  в  своїх  обіймах,
Я  самогон  хлебтав,тонув  в  вині,
Бахус  надійний  друг,свавільний.

Як  яке  свято  то  хмільок  зрання,
Жінка  гостей  встрічала  і  вітала,
А  я  з  друзяками  козу  водив,а  чи  коня,
Мене  штормило  по  двору  кидало.

Було  все  мало  жадібність  яка,
Горілку  винчиком  і  пивом  запивали,́
Славна  пиятка  то  й  розмов  ріка,
А  в  голові  вже  молоти  кували.

Вже  й  на  роботі  в  чарку  зазирав,
Начальство  наїзджало  дуже  рідко,
А  нализавшись  більш  куняв.
Хоч  в  пиятиці  дуже  кріпкий.

Та  все  миналося,поволеньки  текло,
Горілка  в  рюмки.щастя  стороною,
Прозріння,  так  воно  прийшло,
Було  під  пятьдесят,  я  став  самим  собою.

Оті  всі  коди  то  така  фігня,
Треба  ,щоб  доля  скрутила  шию  змію,
Між  двох  вогнів  горілка,чи  сім"я,
І  сила  волі  та  ще  віра,  дія.

Таки  зумів  болото  перейшов,
Відмився  від  бруду  осточортілого,
У  добрий  світ,новим  прийшов,
А  змію  ні  до  самого  до  вирію.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869923
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2020
автор: Не Тарас