Пригорну до серця рідного синочка.
Поцілую в лобик, поцілую очка.
Тільки ти не сердься, що не дотягнувся
До своєї цяці - поряд же матуся.
Тільки ти не хникай, перші твої цілі
Разом ми досягнем - вони такі милі:
Доповзти до зебри, брязкальце лизнути.
Скільки ж ще потрібно в світі осягнути?
06.09.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869874
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2020
автор: Віра Дутчак