Віртуальна глобальність
чи ілюзія, сон?
Забриніла реальність
під весни камертон.
Срібним пролісків цвітом
і відродженням трав…
Над збентеженим світом
Голос тиші гучав.
Поза вікон очима –
Проминає весна,
І засмучені рими,
й сюрреальність - до дна…
Мертва П’яцца-Навона:
ані сліду юрби;
І самотні колони,
й голуби, голуби…
Соків грають гобої,
І березовий сміх…
Чом весна ця - весною
Не для всіх, не для всіх?..
Та надія горою
пересилює страх:
Хай весна не бідою –
Тільки щастям в очах!
Щоби сонячних бризків
Золотий водограй,
Почуттів променистих:
вір, люби, обіймай!
Хай любов’ю і миром
Душі повні до дна!
Будьмо, люди, щасливі:
Всепочаток – весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869733
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2020
автор: Світла(Світлана Імашева)