Ти калину посадила
Де стоїть хатина
Серце неньки звеселила
Дорога хвилина
Очі впевнено дивились,
Як вона зростала
Згодом віти вже змінились,
Бо зросла на славу
Вся округа дивувалась
Аромат йшов світом.
А матуся милувалась
Білосніжним квітом
Тільки щемно тоді стало,
Як осипавссь квіт,
Бо в душі все залишало
Незабутній слід
Дуже сумно на серденьку
І в очах сльоза
Опадав той квіт легенько.
Як в житті весна
І душевно розліталась
Магія все світом,
А матуся вже прощалась
З білосніжним квітом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик