Ти… іншою свої лікуєш рани

Вона  ось  тут,  лиш  руку  простягни
І  пристрастю  пройме  вже  спрагле  тіло,
І,  наче  вперше,  вуст  вуста  несміло
Торкнуться  ніжно  посеред  весни...
Та  образ  той  жаданий,  як  міраж
Оази  у  пустелі,  швидко  тане.
Ти...  іншою  свої  лікуєш  рани,
Неначе  мелодрамний  персонаж.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869525
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2020
автор: Патара