Усе, майже все, що завгодно можна знайти в Інтернеті,
Щось купити та продати,
Поглянути на місця й на шедеври, що є на планеті,
Одне взяти, інше віддати.
Це не тільки для когось відпочинок або ж робота,
Це не тільки всього світу ніби злиття,
Це «сховище знань» для когось не тільки звична турбота ‒
Це стало частиною нашого життя.
В Інтернеті можна комусь допомогти,
А можна образити, осквернити когось,
Можна десь програти, а десь – перемогти,
А можна геть не зважати на когось, на щось.
Комусь в Інтернеті цікаво дуже,
А хтось його взагалі уникає.
Хтось пише: «Не бійся, мій любий друже!».
А в когось він залежність викликає.
Хтось там нишпорить у своїх справах,
Виконує поставлені завдання,
Хтось тоне у візуальних сплавах,
Шукає відповіді на питання.
Хтось там чимало часу сидить,
А хтось переплітає щось на сайтах чи в мережах.
А хтось із нього вийти спішить.
Чийсь статус, звук палає в інформаційних пожежах.
В Інтернеті можна наліпити, вклеїти щось на фотографії,
Переглядати відео на різних каналах,
Можна наслідувати приклади із відомої біографії
Та розбиратися в невловимих сигналах.
В Інтернеті можна проводити онлайн-конференції, наради,
Майже будь-куди знайти правильний шлях,
Можна зізнатися у коханні та уберегти когось від зради,
Чути відгук, який літає, мов птах.
В Інтернеті можна стежити за подією в реальному часі,
Створити на потрібних спеціальних сайтах персональний кабінет,
Обирати заздалегідь вільний та безпечний проміжок на трасі.
Така вона ‒ гігантська та цікава мережа, всесвітня ‒ Інтернет.
09.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869519
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.03.2020
автор: Оля Тимошенко