Нехай засіє

Весна  вже  дихає  на  повні  груди,
Хоча  зі  смутком  у  сплетінні  дні.
Проміння  сонячне  танцює  румбу,
Немов  шепоче:  горю,  лиху  -  ні.

Гілки  вербові  у  пухнастих  сукнях
Гойдає  вітер  теплий  ніжно  їх.
І  ніби  виганяє  ноти  суму,
Садок  в  чеканні  розквіту  притих.

У  білому  цвітінні  абрикоса
І  стукає  гілля  її  в  вікно.
Крокує  скрізь  весна  зеленокоса.
Нехай  засіє  лиш  добра  зерно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)