Ще край горить рожевим плаєм,
Стежина місячна й зоря...
З вершини літ життя кохаю,
Мов лет простого сизаря –
Колись над хатою злітали,
Я в думці з ними, залюбки...
Душі життя земного мало.
О юнь, як білі голубки...
Тепер, коли дороги бачу,
В барвінку і троянд в шипах –
Де щастя я шукав й удачу
В суцвіттях долі, й дивних снах...
Всі в Божім тлі – першопрохідці:
Пороги брати на плотах,
Крізь шторми мужні морехідці,
Комбайном в золотих полях.
Дитячих поглядів в прицілі –
Ми, освітяни, все життя;
Чи є в твоїх руках більш цінне,
Й тобі, оцінка їхня, ця?
Такий ось підсумок із раю
До каяття близь вівтаря.
З вершини літ життя кохаю,
Мов лет простого сизаря.
26.03.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869428
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2020
автор: Променистий менестрель