Очікування любові

Я  довго  так  тебе  чекала,
I  тіло  не  жило,  душа  була  пуста.
Медові  губи  скрізь  шукала,
щоб  поцілунком  пробудив  мої  вуста.
В  обіймах  ніжних  потону,
в  п’янкім  я  загублюсь  волоссі
І  сонячним  теплом  зітхну,
немов  зернятко  у  пшеничному  колоссі.
На  відстані  твого  відчую  серця  дотик
І  від  уяви  твого  тіла  затремчу,
немов  в  кохання  струм,  вiмкнутий  дротик.
Ти  лиш  поклич  –  я  вмить  до  тебе  прилечу.
Коханий  мій!  Давай  полинем  в  забуття!
Щоб  я  змогла  не  тішитись,а  смакувати.
Повір,  ніколи  нас  не  роз’єдна  життя.
Тіл  і  душ  злиття  ми  будем  вічно  святкувати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869353
Рубрика: Лирика
дата надходження 25.03.2020
автор: Kaktusistka