Білим молоком сади стікають,
Холод пелюстки кидає вниз,
Навіть бджоли нині не літають,
Бо мороз до вуликів заліз.
Знову не зародять абрикоси,
Запаху варення не нап"юсь,
Не впадуть плоди у літні роси,
Споминів дитинства не торкнусь.
Але є принаймі хоч надія,
Ще черешні й вишні не цвітуть,
Яблука і груші тільки мріють,
І для сонця квіти бережуть.
Агрус і малина зеленіють,
Для смородини підходить час,
На теплого Олексу сонце вгріє
І в садках весна закрутить вальс.
А якщо відступить клятий вірус,
З Африки банани завезуть,
Ще турецькі персики і сливи,
Тільки не той смак і не та суть.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869262
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2020
автор: Не Тарас