Ховалось сонечко за обрій,
У царство ночі і темноти,
По небу хмари, у гербарій,
Складались купками залюбки.
Жага відпочити, погледіть,
У нічку казкову до річки,
Спочине лебідка тут й лебідь,
Зоринки по водах,мов свічки.
Спокуслива тиша повсюди,
Мабуть налітались за день,
Боялись вітру воєводи,
Його уривчастих пісень.
Червона полоса втопилась,
Освітить трон вже й місяченько,
Ніч строга– цариця, дивилась,
Кохала та й так давненько.
Хмаринки кліпали очима,
Сріблились роси скрізь, по траві,
Уповні місяць, ледь – ледь блима,
В оправі, жовтенько - золотій.
Казкова пані, неповторна,
Летіла зіронька все тремтить,
Яка ж ця ніченька ноктюрна,
Їй би, запам`ятати цю мить.
23.03.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2020
автор: Ніна Незламна