Чи вміє кохати Зима, так, як Літо -
так гаряче й палко, так сонячно й світло?
Звичайно, що вміє, так сонячно й світло,
та палкість зимова - це крига і вітер.
Кохала Зима, бо хотіла кохати -
на землю почав Льодовик наступати.
Збагнула Зима, що любов - вбивча сила,
не для цієї землі народилась.
Куди не ступала - усе замерзало,
чим більше кохала, тим більш проклинали.
І стала Зима усамітнено жити,
холодним зіркам про любов говорити.
Просила Зима її взяти до себе-
у синєє небо, у синєє небо.
Забута усіми приречена жити
і сльози течуть в океан Льодовитий.
17.12.02 р.
автор Наталія Кухта-Жмовка
художник Юрій Пацан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869156
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2020
автор: Antaliya