Ти повернулася,
Ніхто вже й не чекав.
З небес спустилася
Немов голубка біла.
Із помахом холодного крила,
Всю землю снігова вмить ковдра вкрила.
Ти повернулася,
холодна і сумна,
Із неба лиш
крижинки-сльози лиєш.
Ти заблукала, госте снігова,
Завмерло серце у чеканні дива.
Ти повернулася,
Та прошу лиш, іди...
Весна давно вже
Світ зі сну збудила
І квітами увінчана земля,
Застигла наче панна несмілива.
Ти повернулася,
Та я молю, вертай
Розправ широко
сніжно білі крила,
У небеса, голубонько, злітай.
За обрій, де панує вічна крига.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869096
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2020
автор: Кордиш Уляна