Неначе призупинилося життя. Куди ж ми завжди
поспішаєм? Ось тепер час зупинитися. Настав час переосмис-
лення себе і свого життя. Час посту, час умертвління похотей,
пристрастей ненаситної плоті і очищення від злоякісних думок.
Сама природа на час завмерла. Зима у весну
приблукала, та нас з тобою не злякала. Отож, саме зараз час
зібратися життєдайними думками, акумулювати всю силу, енер-
гію душі, щоб в один час вибухнути, розцвісти, розкритися як
природа навесні у всій своїй величі і красі.
І побачуть усі, і зрозуміють, що життя набирає ду-
ховний вимір. Хоч тіло немічне, та дух бадьорий. У дусі єднай-
мося, браття, у тім дусі, що Божою Любов"ю живиться, а вона
всеперемагаюча. І хоч вона доступна усім, та не кожен потре-
бу має у ній, бо вибирає світську. А любов та пустку лишає,
і серце вищої шукає. Прагне Божої Любові, що спрагу душі
гамує і хлібом вічного життя годує.
Зростаймо, міцніймо у дусі, у правді Божій.
" Я є дорога, правда і життя" - Господні слова. Ісус Христос -
дорога наша до спасіння і прийде до нас прозріння.
Перед нами Хрест Господній. Він стоїть на вершині
земного життя, щоб відкрити небеса. Все життя ми долаємо
оту вершину, життя нашого вершину. " Спасай нас, Божий
Сину! З тобою не загину!".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869058
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2020
автор: яся