На овиді ще грає заграва.
Семиструнно веселка бринить,
І батави хрущів гул мулькавий
Надвечірньої тиші рве нить.
Осипається схилок. Пелюстя
На верхів’ях догасне, дахах.
Знов минуле відбилося в люстрі,
Щоб в незбутніх наснитися снах.
Полонить щораз погляд заграва,
Де збігаються рейки в одну.
В ніч закоханий вечір лукаво
Розгортає парчі пелену.
Вітрик з ватри розвіює попіл,
Сизокрапельно росить моріг.
На цнотливому аркуші — докір,
Бо ще віршем не став переліг.
22.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868971
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2020
автор: Valentyna_S