З жагою вимолить прощення.

Не  знаю,що  втомило  час
Шалено  він  проноситься  повз  нас.
Ми  невидимки  вироку  німого.
Не  помічали  ні  у  чім    загроз
В"їджали  у  тунелі  із  пихою.
Не  знаю,чи  зупинить  скрегіт  нас,
А  чи  поставить  на  коліна?...
Спасіння,ця  соломинка  у  руках,
Господь  своїх  не  кине  й  на  хвилину.
Молімся,люди,це  наш  шанс
З  жагою  вимолить  прощення!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868932
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.03.2020
автор: Плискас Нина