Конопля

Не  повезло  тобі,  рослинко,
Людина  перекрутить  все,
Нема  у  пристрасті  її  зупинки,
А  що  занадто,  як  то  кажуть,
то  біду  несе.
Але,..
Росла  конопля  густо  в  кукурудзі,
З  вершків  на  землю  осипалося  зерно,
Були  вони  вже  на  городі  давні  друзі,  
Бо  випікали  з  кукурудзи  паляниці,
А  з  коноплі  міцне  робили  полотно.

На  осінь  стебла  у  сніпок  збирали,
Ціп  лишнє  оббивав  і  листя  і  зерно,
Пригнічені  в  ковбані  стебла  розмокали,
Щоб  від  костриці  відставало  волокно.
Відмочене,  просушене  легенько  м’яли,
У  терлицях  ламали  стебла    копітко,
Тіпали,  терли,  тріпали,    микали,
Щоби  куделі  получить  клубок.

І  ось,  зібрав  на  свято  вечорниць
Прядіння  прадавній  обряд
І  гонорових  парубків,  і  молодиць,
І  незаміжніх,  сором’язливих  дівчат.
На  припічку  свічки  палали,
На  стінах  тіні  танцювали,
В  кутках  ікони  усміхались,
Вогонь  в  печі    палахкотів.  
Такі  у  вечорниць  вже  ритуали,
Такі  традиції  Із  споконвік-віків.

Вертіли  хутко  веретена    жартівниці,
Крутив  колесо  самопрядки  агрегат,
Зачісував  куделю  без  костриці,
На  веретено  нитки  скручуючи  ряд.  
Крутитись  не  встигало  мотовило,
Бігцем  пасемники    в'язали  пасмо,
Хутчіш  веретено  щоби  звільнилось
Для  нового  прядіння  вчасно.

Поважно  чинно    парубки
І  вуса  крутять  і  ладнають  верстаки,
Ще  й  на  прядильниць  підглядають,
А  ті  прядуть  так  ніби  веселяться,
Ще  й  усміхнутись  їм  встигають.
Та  крадькома  все  ж  обирали
Хто  господиню  свого  дому,
Хто  собі  гідних  женихів…
Сподобався  хто  кому,
Який  якій  до  серця,
Яку  який  хотів.

Вже  пряжа  в  пасма  змотана,
Бажаних  серцю  кольорів,
Була  основою  для  полотна,
А  полотно  роботою  ткачів.

Як  бачите,  не  все  так  просто,
Але  сувоїв  полотна  всім  доста,
У  хаті  пахне  новим  рушником
І  скатертина  вистлана  столом,
У  господині  нові  фартушки,
Для  двору  і  верети  і  мішки,..
Подяки  широї  лунає  слово.
Рідню  всю  радують  обнови
І  рідним  радісно  за  рідних,
Нема  даремного  у  бідних.

А  ви  все  конопля  і  конопля…  
Не  повезло  тобі,  рослинко,
Лише  людина  перекрутить  все,
Нема  у  пристрасті  її  зупинки,
А  що  занадто,  звісно  ж,
то  біду  несе!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2020
автор: Ivan Kushnir-Adeline