Мені пробачте, що колись із Вами
Я танцював у залі Білий вальс.
Ця музика сильніш звучить з роками,
Той Білий вальс нагадує про Вас.
Рука в руці, тоді мені здалося,
Що це кохання і на все життя.
Проте того в житті не відбулося,
Я ж був наївний, як мале дитя.
Проте й тепер, коли і сам став білий,
Цей Білий вальс в душі моїй живе.
Когось в житті Ви називали – милий,
Час мій невпинно вдалину пливе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868544
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2020
автор: Віталій Назарук