До старих

Для  чого  далі  жить  бажаєм?
Куди  іти  тепер  не  знаєм,
Безбарвно  дивимось,  мовчим...
Навіщо  на  межі  стоїм?

Все,  що  могли,  уже  зробили:
Родили,  збудували  й  посадили.
Побачить  наслідки  лишається,
То  кожен  за  життя  й  чіпляється...  

Як  діти  світ  тепер  сприймаємо,
Хоча  нове  тут  не  приймаємо.
Цінуємо  лише  усталене  роками,
Минулі  дні  завжди  із  нами...

Ми  на  життя  вже  не  впливаєм,
Все,  що  навколо,  вам  лишаєм:
Втомились,  треба  шлях  скінчити,
Час  настає  у  вирій  відлетіти...
(з  російської)      12/3/2020      

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2020
автор: Федір Трох