Тут набираюся снаги

А  у  лісі  недалечко,
Біля  крайніх  сільських  хат
Невеличке  озеречко
Очерет  та  й  заховав.

Він  високий  і  зелений,
Ще  й  сестриця-осока,
Мережкою  попід  берег
Тулиться  дрібна  ряска.

Ну,  а  десь  насередині
Там,  де  плеса  чиста  гладь,
Легенько  гойдають  хвилі
Білі  кухлики  латать.

Їх  круглесенькі  листочки
Вже  серветками  лягли.
Тут  бувати  часто  хочу,
Щоб  набратися  снаги.

Хор  послухати  пташиний,
Насолоду  відчувать
І  думок  нестримний  вихор
Прагну  трішки  причесать.

Милуватися  красою,
Упіймать  птахи-вірші,
Що  випурхують  на  волю
З  поетичної  душі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868190
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський