Я все робив із щирою душею,
Ніяких вигод не чекав взамін.
Бо бачив у житті її зорею,
І серце билось, як церковний дзвін.
Щирість, яка народжена любов’ю,
Сил додає і кличе у політ.
Неначе окропили вас водою,
З Йордан-ріки, як прорубали лід…
Краще пройти таке випробування,
Забути погляд і пусті слова.
Заходить сонце… То, яке кохання,
Де і надії жодної нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2020
автор: Віталій Назарук