Побивається голубка над голубом вбитим,
Їсти й пить вона не хоче, плаче із жалю,
Каменем і гордий лебідь полетить донизу,
Коли втратить він кохану, не дай Бог свою.
І лелека одиноко сумний лугом бродить,
Коли згине лелечиха у дорозі десь,
Більше пари він ніколи собі не знаходить,
Зберігають вони вірність на життя усе.
Не завадило б і людям у птахів повчитись
Як по справжньому кохати і життя любить
Та виховувати діток, теплом їх зігріти,
Був би світ тоді добрішим, краще стало б жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868053
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.03.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський