Білу тернову хустину
Брала матуся в свята.
Взявши за руку дитину,
В церкву молитись ішла…
Приспів:
Біла хустина у квітах
Гріє ще серце моє,
Мами нема – відлетіла,
Але хустина та є.
Де стоїть хрест при дорозі,
Мама хрестилась завжди.
Час полини заморозив,
Змило дощами сліди.
Приспів.
Йду до хреста, як на прощу,
Бога за маму молю.
Сльози неначе полощуть -
Хустку із квітів жалю.
Приспів.
Хочу щоб ще раз за руку,
В білій хустині пішла,
Щоб провела ще онука,
Стежкою, що край села.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868044
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 15.03.2020
автор: Віталій Назарук