Мрійник
Заплющу очі,
як мить сумною стала,
щоб серед ночі
душа зірок шукала,
тим милим світом,
яким палають мрії,
їх, наче квіти,
ніч зі смерканням сіє!
Думками лину
на небо чудо-птахом,
провівши днину
з тривогами і страхом,
втечу в уяву,
там всюди сяє щастя,
проливши каву
в парку на жовте листя!
Лиш місяць буде
мені єдиним другом,
бо тішить всюди
мене осяйним духом.
Допоки мрію
- лечу з ним до зірок
і світлом втілю
до щастя свій душевний крок!
Віктор Цвіт 28.01.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868015
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.03.2020
автор: Віктор Цвіт