Матінка сорочку вишивала...
Ягідки калини, як любов...
- То найкраще з усього, що мала
моя доля із своїх обнов!..
Хрестики червоної калини
яскравіші після злих дощів...
З раннього дитинства і донині
майоріють глибоко в душі...
Серце під цілющою красою...
Силою безмежний оберіг!..
Кожен хрест покровою святою
від журби лихої застеріг...
Матінка сорочку вишивала...
Дарувала всю свою любов!..
- То найкраще з усього, що мала
моя доля із своїх обнов...
14.03.2020 г.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2020
автор: Любов Вишневецька