Твоя ніжність збила планети мої з орбіт,
Розібрала всі цитаделі на камінці,
Засадила квітами сад - він цією весною розквіт,
Розкидавши кольори свої по всій Землі.
Не питаючи дозволу, увірвався в життя
Як шаленство, безумство і вихор.
Ти для спраглого - жадане пиття,
А для ніжного серця мого - узурпатор.
Назову тебе солодким Дотиком Долі,
Подарунком небес та не знаю за що.
Обіцяй лиш не кинеш мене на півколі,
А я обіцяю дарувати сонця свого тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867880
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2020
автор: Поліна Лісовська