КРИЛА НАДІЇ
Пробуди, мене весняний вітре!
Від зимового сну до життя.
Відкрию, віконце побачу світло
Як щебече пташка юна весна.
Душа, втомилась від лютої зими
Від заметіль, холоду, морозу.
Промокла, від солоної сльози
Мерзне ,як яблуня на босу ногу.
Ти, прожени сніжні хмари у даль
Громовий дощ напоїть землицю.
Засяє, райдуга... мине сум,печаль...
І щастя, принесе синя птиця.
Зранку, зійде сонечко високо
розпустить проміннячко золоте.
Зазеленіють, трави... лист осоки
Злечу, у рай під небо голубе.
Розвесніє, безлисте деревце
І на вітті ,розпустить бруньки.
Та з землі коріння оживе
Наллють плід білосніжні сади.
Нехай заграють струни весни
Душа розправить крила надії.
Зацвіте, ніжно мальва з роси
Літечко принесе жадані мрії .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867877
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2020
автор: Чайківчанка