Сивий

[quote][/quote]Пам'яті  найстарішого  добровольця  Владислава  Бунецького  (позивний  «Сивий»)[quote][/quote]

Дід  плуга  передав  онуку,
Сам  автомат  узяв  у  руку…
Рукою  освятив  він  молоде  плече,
-    Війни  заграва  палає  гаряче.
Від  нині  ти  вже  не  мале  дитя,
На  ниві  мусить  колоситися  життя.
А  я  піду,  поможу  сину
Від  зла  спасати  Україну!
Не  зовсім  розуміло  ще  хлопча,
Чому  ж  у  діда  були  сльози  на  очах…        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2020
автор: Ivan Kushnir-Adeline