Їсть собі блідий Черв'як
соковиту сливу.
І, думає:
- Як вийшло так,
Що маю долю нещасливу?
В сливі стало мені тісно,
Світу не бачу.
Кожен день їм пісно.
Що за невдача?
Знаю, родичі мої
Їдять ковбаси.
От, якби оце й мені
Спробувати м'яса!
Думав так собі Черв'як,
Нарікав на долю.
А потім забажав
Вибратись на волю.
Виліз з сливки бідолаха
На світ подивитись.
Не помітив птаха,
Не встиг й помолитись...
Подумай і, ти, друже-брате,
Про своє буття.
Чи слід нарікати
На власне життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867742
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 12.03.2020
автор: Альона С