Трьома словами зупинила все…
Насправді і нічого й не було.
Любив дивитись на її лице,
Торкатись рук, але і це пройшло.
У неї мрії інші при житті,
Хоч не обділена увагою вона.
Я не стояв у неї на путі,
Вона ж хотіла всього і сповна.
Не знаю чим образив я її,
В житті перебираю кожну мить.
Бо миті ці для мене дорогі,
Проте і нині серце ще болить.
Напевно рана ця не заживе,
Це ніж у спину всаджений мені.
Води багато в річці утече,
А поки думи, думи лиш одні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2020
автор: Віталій Назарук