Ти бачив поле маково - червоне,
Краса така, очей не відвести.
Пташині переливи наче дзвони
Іх вітерець удаль буде нести.
Як я люблю, поля ці шовковисті
І край свій, дивовижної краси.
Калину в вишиванці і намисті
І ранки прохолодні у росі.
А ще, як промінець торкає плечі,
Хмарини білосніжні в небесах.
І голоси десь чуються лелечі,
Неначе казка шле нам чудеса.
Як я люблю своє село і річку,
Ми з нею розмовляєм повсякчас.
Торкаюся рукою до водички.
Вона мене цілує кожен раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867614
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)