Не чутно голосу твого уже давно,
Звикаю якось я без нього жити.
Ні, не скажу тобі, що все мені одно —
Не вистачає теплих щирих митей...
Ну що ж, хай буде так. Не проти я, та все ж
Хотіла б знати: що з тобою, де ти?..
Понабудовував непереборних меж,
І спільні позакреслював сюжети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867592
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 11.03.2020
автор: Патара