Любов і сльози, й щастя диво-смак –
Всього мені пізнати довелося:
Була і серед літечка зима,
Котра сніжком упала у волосся.
І мед кохання, й гіркоту розлук
З келиха долі сміло пригубила,
Пізнала біль і материнських мук,
Та все одно життя, людей любила.
Чекати вміла свята, ні, весни
В душі, в природі. Вчилася сприймати
Смак неповторності, німої новизни,
Бо розуміла, що я жінка-мати.
Здається, Бог призначив таку роль:
Зміцнити дерево і крону свого роду.
Лиш мати знає код той і пароль,
Щоби на гіллі зав’язатись плоду!
10.03.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867582
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2020
автор: Ганна Верес