***
Як мала дитина я фантазую казку,
Але життя - ілюзія моя,
Але ж ні, спустись до мене, зіронька моя,
А вона прошепотіла: " Ще наївне ти, дитя!
Це ж життя. "
***
І ось тільки тепер до нього звикла я.
Тепер крізь біль посміхаюсь я.
Тільки б знати де доля моя,
Та омріяно чекати,
Тільки би знати, тільки би знати!
***
youtube: https://www.youtube.com/watch?v=ferRm6ebeKk
instagram: https://www.instagram.com/stihi_miraaremag/?hl=ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2020
автор: Гамера Елизавета Олеговна