Ті, хто дивилися із неба,
з далекої із висоти
і заглянуть на нас, і землю,
і прилітати їм повік.
Дивитись на діла земнії
і оцінити з висоти
твої, мої, свої, чужії,
відчуй їх погляд хоч на мить.
А може звідти усміхнуться,
бо біль земна вже відійшла,
із неба знову запитають,
які в нас помисли й слова?
Глядіть із висоти, небесні сестри,
від помилок нас вбережіть,
вам довелось служить і вмерти,
та з нами Україну бережіть!
9.03.2020
Колаж із інтернету:
https://armyinform.com.ua/2020/03/ti-hto-dyvlyatsya-z-nebes/?fbclid=IwAR0B73iMSb7uNeLwSSU0Em9HscCRd7IeHow-m_Wreq-gACqgngZ26GgSAJo
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867421
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.03.2020
автор: Светлана Борщ