Березнева пора. Поминальні суботи.
Перші тижні великого поста.
З молитвами в серці, із душею в скорботі
Йде до церкви на службу паства.
Із дзвіниці лунають вечірні дзвони,
Які скликують усіх до храму.
Там, у світлі свічок, оживають ікони
І являються лики святих з фіміаму
В образах і картинах у іконостасі,
Які сходяться всі до престолу,
Щоб зустрітися з Богом в своїй іпостасі
І підтримати віру мирян таку кволу.
…В той же час у кафе й ресторанах в клубах
Із хмільного і цигаркового диму
Лине музика і веселиться юрба
В поєднанні екстазу й екстриму.
Там рікою тече і горілка, й вино,
Які гублять їх душі нестримно.
Всім давно до своєї душі все одно,
Та хіба ж вона в цьому щось винна?
Їх життя так подібне до кабаре,
У якому робили усе, що хотіли.
Хто згадає про душу тоді, як помре
Їхнє власне і самозакохане тіло?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867261
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.03.2020
автор: Павло Коваленко