Мій Боже, все зроби як лиш потрібно,
І так як буде краще для усіх,
Не треба мені золота і срібла,
Лише дзвінкий синочків моїх сміх.
Молю тебе, управ все якнайкраще,
Когось пошли, а к'огось відведи,
Хоч я буваю в чомусь непутяща,
Але мене ти строго не суди
Ти є любов, все нею напуваєш,
Але надпить ще час мій не настав,
Я мрію, як мені ти наливаєш
Її блаженний і святий нектар.
Зроби все Боже так як тільки треба
Любов була щоб радість а не гріх.
Любов що подарована із неба -
Це дар, вона буває не в усіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867254
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2020
автор: Анастасия Яковлева