Їхав козак раненько з Січі,
А навкруги лиш степ, трава.
Свій голос він возив на Віче,
Де обиралась булава.
Їхав козак опівдні з Січі,
Навколо розлились жита.
Над ним високе небо вічне,
Орел до сонця долітав.
Їхав козак під вечір з Січі,
У ліс заїхав сам-один.
Стрілець коня його скалічив,
Той потонув у свіжий дим.
За козаком сумують дома,
Давно чекають із путі.
Приніс козак страшенну втому,
Й сідло з вуздечкою тоді.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867222
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2020
автор: Ганна Верес